EXIBITIONS > 2008

Lesya Khomenko
"For good and evil!"
живопись



28 february 2008 - 18 march 2008
Presentation - 28 february 2008, thursday, 20.00

«За «За добро і зло!», - це тост, придуманий Жанною Кадировою, Лесиним співавтором у діяльності групи «Р.Е.П.». Саме інтонація тосту й, відповідно, піднесений святковий настрій    є першими характеристиками цієї виставки. На картинах, що складають експозицію, присутні аксесуари святкування, -  гірлянди та різноманітно прикрашені ялинки, а також образ «героя», - монументалізований портрет розшукуваного міліцією чоловіка, створений методом фотороботу. Сполучення цих елементів (тост-назва виставки, ялинка і «бандит») відкриває шлях інтерпретаціям.

Кожна з трьох перелічених складових, - своєрідний гімн «народній креативності». Тост, який лишився однією з небагатьох живих форм фольклору, має автора. Але якщо тост вдалий, тоді він скоро стає спільним анонімним надбанням.  Новорічна ялинка являє собою символ, який впродовж свого існування в Україні, та на радянському й пострадянському просторі взагалі, поступово позбувся зв’язків з релігійною традицією, так само як багато інших звичаїв, від яких лишилися порожні оболонки.

Прикрашена ялинка, - ніби «офіційний» знак, яким помічені усі, або майже всі зони приватності. Усі ялинки декоровані по-різному, але це лише художні варіації іконописця в межах канону.

Фоторобот є продуктом співтворчості того, хто відтворює вигляд розшукуваної людини з готових елементів, та того, хто творить елементи, з яких можна вибирати. Навряд чи за використаним тут фотороботом хтось когось впізнає. «Героя» показано (створено!) абсолютно стандартним, тобто ідеальним. Ці куртка, шапка, пика в нього досконало середні. Тобто він може чимось відрізнятися від свого подєльніка, чиє зображення не попало на виставку, хоча розміщене поруч з фотороботом нашого героя на дошці «їх розшукують», - але не більше ніж одна святкова ялинка від іншої.

Як було згадано вище, традиції, що об’єднують українців зараз, були поступово позбавлені релігійного або етнокультурного наповнення. Втім, саме в такому, спустошеному вигляді ці звичаї можуть бути дійсно прийняті більшістю населення країни та виконати функцію єднання

громадян, апелюючи до їх спільного досвіду. Еклектичне нашарування православних, народних, радянських, католицьких, інтернаціональних, нових державних свят, попри їх безсумнівні ідеологічні протиріччя, характеризує життя після «краху великого наративу». Тимчасове зняття опозиції між високим й низьким, добрим і поганим, злодієм та героєм,

характерне для культури карнавалу, виконує завдання суспільної терапії, але тільки якщо карнавал триває один або кілька днів. Звичайно що відміна ієрархій та протиріч, що конституюють «традиційне» суспільство, сумніви по відношенню до сильних стійких ідентичностей (національних, політичних, релігійних) хаотизують громадське життя, зменшують виробничу ефективність соціальної машини. Але саме цей хаос надає великі можливості для свідомого вибору шляху розвитку. Саме зараз можливо відчути весь оптимізм початку і порадіти можливості випити «За Добро і Зло!»

 

Микита Кадан

All works >>
All exposition >>
All presentation >>