Державне управління справами
Міністерство культури і туризму України
Інститут археології НАН України
Відкриття МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ
з нагоди Дня незалежності України
за ініціативи Президента України Віктора Ющенка
DE PROFUNDIS
(з глибин…)
Куратор, дизайн і експозиція – Євген Карась, “Карась Галерея”
- Трипільська пластика (V – III тис. до н.е.)
- Прадавня скульптура (V тис. до н.е. – XIII ст. н.е.)
- Народна скульптура (XVII – XIX ст.)
- Барокова скульптура (XVII – XVIII ст.)
- Олександр Архипенко: класичний авангард (XX ст.)
- Сучасна дерев’яна скульптура (XXI ст.)
Віртуальний концерт «Антологія української хорової музики»
Концерт «Дмитро Бортнянський та українська фортепіанна музика ХХ століття»
Відеоінсталяція «Внутрішні Землі»
Мультимедійний перформанс «Чаша Miserere»
Медіаінсталяція «Ядро»
Майстерня майстер-клас кераміки
DE PROFUNDIS
Тисячолітня історія, сконцентрована в артефактах. Історія, яку можна відчути на дотик.
DE PROFUNDIS – це спроба виявити сутнісні основи, що об’єднують людей у їхньому бажанні творити. Аби сягнути глибини, достатньо торкнутися поверхні, створеної руками відомого скульптора чи прадавніх невідомих майстрів.
Зібрані твори – зразки зосередженої духовної практики. Напруга зосередженості об’єднує майстрів пластики з прадавніх часів до сьогодення, наділяє їх здатністю в чуттєвій матеріальності передавати в ефір культурні імпульси поколінь.
Пластика, як мембрана цивілізаційного розвитку, дозволяє прослідкувати формування людської ідентичності – через побутові та сакральні предмети, дрібні фігурки та монументальні пам’ятники до сучасних парадоксів форм і відтінків. Така еволюція являє собою пошуки рівноваги духовного та матеріального. А саме творення є спробою візуалізації, матеріалізації цих пошуків. Неймовірний марафон тисячоліть – «ядерне» прискорення, що може вивести на новий рівень осмислення старовини, сучасності та власне миті, що є тут і зараз.
Пам’ять однієї людини розчиняється в пам’яті інших людей – у спільності досвіду. Впізнавання – спосіб вмикання пам’яті. DE PROFUNDIS апелює до колективної пам’яті. Без інших пам’ять впадає в амнезію. Такий розрив створює умови для зустрічі – теперішнього й минулого, зовнішнього і внутрішнього, спогаду про річ і самої речі. «Минуле в собі», минуле теперішнє, яким було минуле.
Як зауважила Ліна Костенко, «маємо парадокс молодої держави з тисячолітньою культурою». Експозиція пластики, від культури Трипілля – до сучасної скульптури, демонструє місце України у всесвітньому культурно-історичному контексті. Антропоморфні стели Причорномор’я та «скульпто-живопис» Архипенка – фундаментальний внесок України у світове пластичне мистецтво.
Мета проекту – виявити підґрунтя, перспективи, акцентувати знакові періоди, кульмінаційні моменти, дати орієнтири маршрутів у лабіринтах історії. Наповненість творів створює канву діалогу, у відвідувача є шанс відчути момент піднесення, сповнитися особливим настроєм, що твориться у стінах Мистецького арсеналу.
Будівля Старого арсеналу як своєрідне місце культурного конфлікту, парадоксального нашарування духовного та матеріального, умиротвореного та агресивного. Військовий об’єкт, збудований на місці жіночого монастиря, войовнича маскулінність, що прийшла на місце тихої жіночності намоленого місця. Сьогодні простір Арсеналу набуває нового, ігрового сенсу, його провокативність та перформативність дозволяє відвідувачам на чуттєвому рівні пережити приналежність до суперечливої урбаністичної культури півторатисячолітнього міста Києва.
